Академик В.М.ГЛУШКОВ та бог торгівлі ГЕРМЕС

На початку 70 років минулого століття в економіці держави поряд з товарним дефіцитом почали проявлятися перші ознаки перевироблення товарів народного споживання.
Індикатором цього перевироблення було накопичення наднормативних запасів в мережах оптової та роздрібної торгівлі.

Так, наприклад, нормативом складських запасів Київського центрального універмагу (ЦУМ) було 58 робочих днів. Тобто в разі особливих обставин в країні, ЦУМ без всяких зовнішніх поставок був повинен нормально працювати 58 днів. На початку ж 1973 року цей норматив набув стійкого восьмиденного перевищення з одночасним існуванням дефіциту динамічної структури. Товарних запасів накопичилось на 66-67 торгових днів.

Причин цього перенакопичення було чимало.

За дорученням вищих органів державної влади академік В.М.Глушков повинен був запропонувати механізми інформаційної взаємодії торгівлі з промисловістю на основі вирішення двох проблем:

1. Слідкування за динамікою та структурою платіжно спроможного попиту на товари народного споживання.
2. Організації виробництва товарів народного споживання відповідно потреб, що визначаються динамікою та структурою купувельного попиту.

Задля вирішення цих проблем було прийняте рішення щодо послідовного створення трьох класів автоматизованих систем управління.

Перший клас - автоматизовані системи управління підприємствами роздрібної торгівлі, другий - автоматизовані системи управління підприємствами оптової торгівлі, третій - автоматизовані системи управління промисловими підприємствами.

Створення двох перших класів систем було доручено В.В.Морозу.

Автоматизовані системи управління підприємствами роздрібної торгівлі, в першу чергу, повинні охоплювати комплекси завдань складського обліку, товарообігу та кредитної торгівлі.

У сукупності ці три комплекси завдань були побудовані таким чином, щоб на максимально деталізованому рівні вести автоматизований товарний облік на всіх стадіях оперування з ним: від закупок на торгових ярмарках та складського обліку до продажу, списання, уцінки та переоцінки товарів.

На той час не вдалося налагодити промисловий випуск штрих-кодової апаратури для індивідуального обліку продаж, хоча цього й вимагала необхідність врахування великої множини виробничих ціноутворюючих товарних ознак. Так, артикульний склад ціноутворюючих ознак лише одних чоловічих зимових пальто досягав 10 у дванадцатій ступені. Тому така апаратура була потрібна вже тоді. Але то був ще не її час і розробники систем всеж навчились з великою точністю обчислювати асортиментний зв'язок з промисловістю.

Ці та інші якості створеної АСУ "Гермес-1" (про неї наприкінці 70-х років неодноразово писали майже всі місцеві, республіканські та союзні газети) надали можливість знизити менше ніж за рік наднормативний складський запас ЦУМ'у більш як на чверть мільона карбованців. Витрати на систему реально окупились за рік з невеличким гаком.
Цей результат був одержаний, в основному, за рахунок аргументованого асортиментного визначення замовлень на поставку товарів, в основі якого було більш-менш систематизоване визначення структури реалізованого попиту на товари народного споживання.

Останнього, в свою чергу, досягнуто за рахунок підвищення коефіцієнту оперативної адаптації інформаційних та обчислювальних можливостей до потреб, що досить швидко змінюються.

Про що йдеться? Справа в тому, що інформаційно-обчислювальні потреби управлінців не є сталими навіть на незначних відрізках часу. Напроти ж, принципи побудови систем інформаційно-обчислювальної підтримки управлінських процесів були й залишаються досі такими, що останні невзмозі підтримати природньо високу динаміку управлінських потреб. Отже ці принципи потребували перегляду. Суть такого перегляду звелося до побудови такої мови представлення та обробки змістовних вимог управлінців до комп'ютера, якою здатний оволодіти не лише управлінець, а й комп'ютер.

Без такої мови реалізація кожної нової інформаційно-обчислювальної вимоги (сутності) потребує ручного відображення останніх в певні алгоритми логіко-обчислювальних дій над певними інформаційними структурами з подальшим "ручним" виробленням на їх основі певного програмного продукту.

В.В.Мороз